Як живеш, олександрійський пасічнику?

Днями українські пасічники будуть відзначати своє професійне свято. В Олександрії здавна існує громадська організація «Спілка пасічників», яку заснував нині покійний голова райдержадміністрації Микола Петрунін, він залишив після себе не лише об'єднану групу бджолярів, а й своїх учнів. Серед них і Юрій Нос, який сьогодні по праву очолює пасічників Олександрійщини і робить це з великою відповідальністю та задоволенням. Саме напередодні Дня пасічника ми й вели з ним розмову.

– Юрію Володимировичу, як живеться сьогодні пасічникам в Україні ?

Споконвіку цією традиційною для українців справою у нас займаються переважно дрібні виробники на аматорському рівні. У нашій державі офіційно галузі бджільництва не існує. Бо в уряді немає відповідних структур, управління – жодної людини, яка відповідала б за бджільництво. Утім, це не заважає українському пасічнику наповнювати ринок продукцією — як внутрішній, так і зовнішній. Щойно для України відкрилися двері Євросоюзу, не-очікувано для деяких чиновників, які шукають за кордоном кредит, неофіційна аматорська галузь забезпечила державі неабиякий валютний прибуток, чим зміцнила вітчизняну грошову одиницю. Щороку Україна експортує тисячі тонн натурального меду, в тому числі й олександрійські бджолярі.

Сьогодні на Олександрійщині зареєстровано близько 500 членів Спілки пасічників, але реалії показують, що тих, хто займається бджільництвом, в рази більше. Той, хто пізнав усі переваги й красу цього захоплення, уже не кидає його. Із 100 % пасічників лише 10% полишають цю справу.

У цей нелегкий час ми ще більше гуртуємося. Я як голова спілки намагаюся допомагати у вирішенні всіх питань, як юридичних, так і організаційних.

За останні роки кількість людей, що займаються бджільництвом, зросла. На мій погляд, цьому сприяла і складна економічна ситуація. Люди шукають якусь економічну підтримку сім'ї – прибуток чи продукти харчування.

– З якими проблемами сьогодні стикаються бджолярі ?

Колись кожну бджолину сім’ю дотували по 10 гривень, бджолярам видавали цукор, вощину і навіть деякі ліки для бджіл. Зараз такого немає. У деяких країнах також надають кошти на розвиток пасік. Але якщо порушувати це питання в Україні, то держава має знати, кого саме дотувати. Пасічникам не варто боятися обліку, а навпаки треба об'єднуватися й боротися за певні приференції.

В умовах нинішнього дефіциту бюджету говорити про дотації – марна справа. Хоча б не заважали працювати, а пасічники самі все зроблять. Щойно знайдуться кошти і з’явиться державна програма підтримки бджільництва, пасічники самі зрозуміють – гуртом краще.

Раніше спілка пасічників допомагала бджолярам і в реалізації меду, а в цьому році цей процес трохи призупинився. На міжнародному ринку ціни значно впали, бо з'явилося чимало конкурентів, котрі мають по кілька врожаїв на рік і демпінгують ціни.

На внутрішніх ринках ціна на мед теж знизилась. Зараз 3-літрову банку меду можна купити за
200-230 грн., з акації чи гречки – за 300 грн.

Люди продають, аби мед не накопичувався, а ближче до початку навчального року вартість може ще впасти. Треба одягати дітей до школи, декому навчання у вузі забезпечити, тож пасічники й не тримаються за ціну.

– Що можна сказати про якість меду на нашій території, чи можна бути спокійними, що купуємо хороший продукт ?

 У цьому році наші бджолярі пережили складні часи. У багатьох через обробку полів хімікатами бджоли пропали. Бджола потерпає і від обробітку рослин пестицидами. Згідно із законодавством суб’єкти господарювання мають попереджати бджолярів, що оброблятимуть посіви. Тоді як пасічник, прибувши на кочівлю з вуликами, має зареєструватися у сільраді. А сільський голова зобов’язаний попередити аграріїв, що на даній території розташована пасіка. На жаль, великі агровиробники часто ігнорують пасічника, нищать природу, завдають неабияких збитків бджолярам, які відшкодувати через суд у більш потужного підприємства майже нереально.

Нині триває робота над змінами до відповідних законів, які передбачатимуть кримінальну відповідальність за потраву бджіл і завдання шкоди довкіллю.

Також використання антибіотиків зводить нанівець якість українського меду. За європейськими стандартами із ста відсотків перевіреного меду лише 15-20% відповідали європейським критеріям якості. А де поділася решта, які не отримали сертифікацію за експортом? Вона – на внутрішньому ринку. Потім з’являються хвороби невідомого походження, які добивають нашу імунну систему. Тому спілка оголошує війну застосуванню антибіотиків у бджільництві.

Теоретично пасічник може експортувати мед самостійно, але вартість аналізів настільки висока, що фінансово це йому не під силу.

Із ветеринарними службами бджолярам непросто. Щоб отримати навесні паспорт пасіки, слід зробити необхідні аналізи, перевірити здоров’я бджолиних сімей після зимівлі. А тарифи на ветеринарні послуги суттєво б’ють по кишені.

– Що може допомогти розвиватися українському бджільництву?

Пасічники зазначають, що продукти бджільництва у нас погано популяризують і вже давно мріють про державну програму забезпечення дитячих садочків і шкіл медом. Обов’язкове споживання у тижневому раціоні дитини до 10 років 40-50 грамів меду (якісного!) сприяло б здоровому становленню її організму.

Низький рівень життя наших громадян, які змушені економити на харчуванні, обмежують їх у споживанні меду. Насамперед, це стосується дітей і пенсіонерів. Це при тому, що внутрішні ціни невеликі — мед у нас дешевший, ніж сало і м’ясо.

– Юрію Володимировичу, наша розмова відбувається напередодні свята, тож давайте закінчимо її на більш оптимістичній ноті. Трохи про свято.

Святкувати професійне свято бджолярі почали ще у 1997 році, хоча традиції цього дня сягають ще доісторичних часів. Колись пасічники вітали один одного: «Нехай вас вжалить бджола», що є синонімом до побажання здоров’я, адже бджолярі вважають, що укус є лікувальним. В українській міфології бджіл називають «Божими мухами», а пасічників - їх пастухами.

19 серпня останній день для пасічника, коли вони можуть відібрати мед. Адже від Спаса «Божі мухи» починають готуватися до зимівлі. А ще 19 серпня називають Медовим Спасом – Днем пасічника. Спеціально до цього дня 18 серпня в Олександрії, на центральній площі буде проходити Свято меду.

У програмі дегустація та продаж продуктів бджільництва, фруктів, овочів, випічки, виставка виробів народних майстрів та інше.Також на гостей фестивалю чекає розважальна програма, ігри, конкурси та виступи творчих колективів міста.

Фестиваль розпочне свою роботу о 8 годині. Хочу запросити пасічників Олександрійщини до участі у виставці – продажу, а городян і гостей – посмакувати медом та придбати на зиму цього солодкого продукту.

Л.Іванова.