Олександрійка, Заслужена артистка естрадного
мистецтва України, зовсім скоро презентує в Олександрії свою сольну концертну
програму «Моя Любов». Фантастично позитивна, з потужною українською енергетикою
Алексанра обіцяє глядачу справжню феєрію. «Не буде єдиного стилю, – розповідає
співачка. – Буде і лірика, і поп, і рок, і частина циганських мотивів. Глядачі
почують мої авторські пісні, пісні Народного артиста України Марьяна Гаденка.
Варто відзначити, що концерт буде виключно живим звуком, і у ньому візьмуть
участь місцеві хореографічні колективи – «Віночок», «Каприз» та AlexModern».
15 років тому Александра Моне (а саме такий
сценічний псевдонім обрала собі наша землячка – Леся Котенко) закінчила
Олександрійське училище культури. Тоді, під час звітного концерту, вона
пообіцяла, що перший її сольник відбудеться саме в рідній Олександрії. Хоча на
той момент – то була лише мрія, яка могла здаватись нереальною. Проте
Александра вірила, що саме так і буде. І все вийшло. Для співачки це
надзвичайно важливо, адже саме рідному місту і училищу вона вдячна за поштовх
до творчого злету. Для Александри перший сольний концерт саме у рідному місті –
це як хрещення в рідних стінах. А далі буде тур Україною.
Про творчість, плани і важливість покликання
долі – наша розмова з Александрою Моне.
– Зараз Ви говорите, що творчість – то ваше
покликання, проте протягом життя ви не завжди займалися улюбленою справою?
– Так, були періоди, коли я не займалася
музикою в силу різних обставин. Проте вища сила завжди повертала мене до мого
покликання. І враз все змінювалося – я по-іншому себе відчувала, творчість
надихала мене на життя. Кожного разу, коли я поверталася до творчості, моє
життя змінювалося на краще в усіх сенсах. Писати пісні, танцювати, співати,
малювати – це саме те, чим я живу.
– Чому ви вирішили, що це ваше? Адже чимало з
нас займалися творчістю в дитинстві і юності, проте втілити це у справу всього
життя вдається не кожному.
– О, це цікава історія. Це дитяча мрія
насправді. Проте вона серйозно закарбувалася у моїй підсвідомості. Моя мама
завжди підтримувала мене в усьому з самого дитинства – хотіла я на скрипку,
мама віддавала мене в музичну школу. Мені тоді до речі було три роки. З
раннього дитинства я малювала, вишивала, танцювала, пиляла лобзиком, і мама
жодним чином мене в цьому не обмежувала. Йшла назустріч моїм інтересам. Але я
дуже добре запам’ятала, коли саме до мене прийшла думка про сцену. Мені було
чотири роки. У пишній спідниці і віночку я співала в дитячому садку пісню
«Дощик, дощик». І саме у той момент, у тому дитячому віці, я відчула себе
артисткою у майбутньому. Я зрозуміла, що я особлива. Відтоді я вирішила, що
буду співати. І почалося (Усміхається. – авт.). Я різала все, що потрапляло
мені до рук, аби зшити собі чергове вбрання для виступу. Особливою популярністю
тоді користувалися красиві мамині плаття. І мама, до речі, мене підтримувала,
хоча й не завжди була в захваті від моїх
швацьких експериментів. У вісім років я вже мала блокнот з ескізами авторського
одягу. До речі, я добре пам’ятаю стиль своїх думок навіть в дитинстві – чим би
я не займалася, я завжди уявляла себе на рівні досягнення, абсолютного
професіоналізму, з проекцією на майбутнє. Я не вагалася і не боялася братися за
щось нове – відразу вірила, що все отримається.
– У родині ще хтось займавя творчістю
професійно? Може, це генетика?
– Ні, зовсім ніхто. Як на мене, то була воля
вищої сили. Мама нас – трьох дівчат – виховувала самостійно, я була найменшою.
Завжди була запальною, артистичною – співала, танцювала, дуже раділа, коли
після моїх аматорських виступів люди раділи.
– Були в житті періоди, коли Ви забували про
творчість?
– Так, був час, коли я займалася зовсім іншою
справою. Нестача коштів на те, щоб продовжувати творчу діяльність, змушувала мене
відмовлятися від улюбленої справи. Але мій організм починав давати сигнали – я
починала хворіти і фізично, і психологічно. І враз життя складалося так, що
мала знову і знову все переосмислювати, – розповіла співачка.
У житті Александри було два періоди, коли
творчість відходила на другий план. Проте два роки тому життя кардинально
змінилося. Тоді разом з гітаристом Юрієм Хижняком у нас з'явилася спільна
робота «Піднімайся вище неба». «Я на півтора місяці потрапила в гіпс, втратила
роботу. І в цей час, коли я фізично обмежена лежала в ліжку, Юрій надіслав мені
аранжировку. Я її прослухала, і моментально народився текст пісні. Враз я
зрозуміла, що стримувати себе не можна. Мене, до речі, знову підтримала мама.
Вона, як і в дитинстві, завжди й в усьому зі мною заодно», – розповіла
Александра.
Пробувати, стикатися з проблемами, вирішувати
їх і пробувати ще раз – йти і йти, у житті все можливо – саме таким є девіз
незламної Александри Моне. «Щоб віддавати людям світло, людина має постраждати,
відчути на собі чимало вибриків долі, набити лоба, наступити на ті ж граблі», –
впевнена вона.
Цікавою сторінкою у біографії Александри є її
участь у відборі на «Євробачення». У 2016 році олександрійці вболівали за свою
землячку, коли дівчина брала участь у відбірковому турі онлайн голосування. А
роком пізніше Александра спробувала себе в акторстві, зігравши роль доярки
Варвари Мальованої у телесеріалі «Вещдок», що транслювався на телеканалі
«Інтер». Також були ролі в "Агентах справедливості" та "Реальній
містиці". Сьогод-ні вона говорить, що акторство для неї цікаве, і полишати
це своє захоплення не збирається.
В Олександрії з ініціативою сольного концерту
Александру підтримала Вікторія Покора і влада міста. Вірніше, навіть сама ідея
належить Вікторії. До речі, саме Вікторія Покора є автором перших пісень
співачки.
«Я вдячна кожному, хто допомагає мені та
підтримує. Це дуже важливо для мене, адже для співака та актора головне –
відавати публіці подарований Господом дар. Це надихає, тому попереду ще багато
творчих задумів та планів, які я хочу реалізувати. Мені приємно, що зараз на
державному рівні дали більше можливостей звучати українській музиці і
українській пісні. Це є ще одним поштовхом до втілення нових проектів», – додає
Александра.
Тож 15 травня о 19:00 в ДК «Світлопільський»
Александра чекає на всіх нас, аби подарувати світлі і радісні емоції, насолоду
і віру в усе найкраще в житті, професійним співом торкнутися душі кожного і
віддати часточку своєї.
Немає коментарів:
Дописати коментар